Головна
 

Посилання

Сайт Президента України
Верховна Рада України
Урядовий портал
Офіційний веб-сайт Нацдержслужби України
Київська обласна державна адміністрація
Укрінформ
Червень 2013
П В С Ч П С Н
          1 2
3 4 5 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
Четвер, 06 червня 2013


Друк

Вітаю вас з Днем журналіста! Для України ваша професія є визначною, адже свобода, у якій працюють журналісти, цілком відображає стан дотримання прав і свобод у всьому суспільстві. Ще зовсім недавно нашу країну справедливо ставили на перші місця у списку держав, де преса зазнає найбільших утисків, а професія журналіста є найбільш небезпечною.

Завдяки зусиллям у першу чергу журналістів ці часи минули. Сподіваюся безповоротно. Відтак почався новий етап розвитку Громадянського суспільства, коли на журналістах лежить ще більша відповідальність. Нині саме ви маєте вчити інших бути вільними і чесними: і політиків, і чиновників, і суддів, і простих громадян. Здобувши свободу слова ,Україна тепер має почати розуміти сутність цієї свободи.

Засвідчую Вам свою повагу та підтримку. Бажаю, щоб ваше професійне зростання ніколи не зупинялося, а рівень доходів дозволяв працювати чесно. Бажаю здоров’я, особистого щастя, невтомності та змін лише на краще.

 

З повагою

Голова райдержадміністрації                                        В.Г. Губський

Переглядів: 710
 



Друк

У травні має відбутися  перерахунок зарплат бюджетників. Завдяки тривалим переговорам між профспілками  та Мінфіном, посадовий оклад працівників першого тарифного розряду відтепер  становитиме 852 гривні. Підтримала профспілок і наполягала саме на цій цифрі міністр соціальної політики  Наталія Королевська. Адже від цієї ставки тепер залежатиме розмір посадового окладу кожного з 25 розрядів тарифної сітки.

Переглядів: 557
  Read More...



Друк

Проблема батьків та дітей завжди була і залишається актуальною. Адже різні погляди та думки створюють стіну нерозуміння та конфлікту між найближчими людьми. Особливого загострення ця проблема набуває, коли діти досягають підліткового віку. Тому найкраще спробувати зрозуміти один одного і дійти компромісу.

Переглядів: 820
  Read More...



Друк

1. Чи читаєте ви своїй дитині книжки перед сном?

— систематично — 3;

— інколи — 1;

— ніколи, читає дру¬жина (чоловік, бабуся, дідусь тощо) — 0;

— а навіщо забивати дурницями дитині голову перед сном? — 2. Переглядів: 641

  Read More...



Друк

Тест для батьків, який допоможе покращити взаємостосунки у сімї.

Відповідь «так» оцінюється в 2 бали, «інколи» — 1 бал, «ні» — 0 балів.

1. Чи вважаєте ви, що у вашій родині є взаєморозуміння з дитиною (дітьми)?

2. Чи говорить з вами дитина по щирості, чи радиться з «особистих питань»?

3. Чи цікавиться дитина вашою роботою?

4. Чи знаєте ви друзів своєї дитини?

5. Чи бувають вони у вас вдома?

6. Чи бере участь дитина разом із вами у господарчих справах?

7. Чи перевіряєте ви, як вона вчить уроки?

8. Чи є у вас спільні з дитиною заняття та захоплення?

9. Чи бере участь дитина у підготовці до родинних свят?

10. Чи подобається вашій дитині відзначати власний день иародження у родинному колі?

11. Чи обговорюєте ви з дітьми прочитані книги?

12. Чи говорите ви з дитиною про телевізійні передачі, фільми?

13. Ви часто буваєте разом з дітьми на природі, у місті тощо?

14. Чи буваєте ви разом з дітьми у театрах, цирку, на концертах, виставках, у музеях?

15. Ви любите проводити відпустку разом з дітьми чи ні? Переглядів: 988

  Read More...



Друк

Сім’я — колиска духовного народження людини. Багатогранність стосунків між її членами, відкритість та безпосередність почуттів, які вони мають один до одного, численність різноманітних форм прояву цих почуттів, жива реакція на найдрібніші деталі поведінки дитини — все це створює максимально сприятливе середовище для емоційного та морального формування, для накопичення фактів та спостережень, що кристалізуються згодом у нову неповторну особистість.

Звичайно, атмосфера родини більшою мірою визначається її моральними ідеалами, далекими та близькими цілями. Але окрім загальної емоційної та ідейної «платформи» існує ще і повсякденне (домашній побут), те, що ми називаємо сімейним духом.

Переглядів: 908
  Read More...



Друк

За статистикою, самогубство — на третьому місці серед причин дитячої смертності. Після онкології і нещасних випадків

Тема дитячого суїциду надзвичайно морально важка й непопулярна. Але якщо не зважати на явище, це не означає, що його немає. Між тим, психологи б’ють на сполох: випадки дитячих самогубств почастішали. Причому це стосується не лише українського суспільства — проблема має тенденцію до глобалізації.

У ЧОМУ ПРИЧИНА?

Виявляється, суїцид — проблема невдалого відокремлення дитини від батьків. Дитина до появи на світ знаходиться у симбіозі з мамою, а подальше її життя — набуття самостійності. Тож до суїциду вдаються діти, якщо відділення від батьків екстремальне і розрив різкий. Наприклад, дитина відчуває, що батьки емоційно близькі, але нею обтяжуються і передовіряють іншим особам, родичам. Або інша крайність — батьки ні на крок не відпускають нащадка, дитина постійно біля мами. Найчастіше це стається за комбінації, коли слабкий безвільний батько, нездатний вибудувати якусь систему життєвих пріоритетів, у всьому дитині потурає. А мати — домінуюча особа. Можливо, навіть сексуально не задоволена і трансформує енергію власного «лібідо» на виховання дитини. Такого не трапиться в сім'ї, де дитина відчуває, що її люблять, але при цьому дають свободу, і вона може будувати свою особистість — у різних формах діяльності. Власне, суїцид — це форма протесту дитини, яка отримала цілу серію невдач, поразок при визначенні відповіді на запитання: «Навіщо жити?». Зазвичай руйнування сенсу і подальший суїцид у розгорнутому вигляді — це драматична картина, яка, досить часто, характерна для дорослих самогубців. Але для дитини цей акт нерідко ще й останній крик, у переносному розумінні, звичайно.

ДІТИ ПОДАЮТЬ СИГНАЛИ

Вони кричать, але ми їх не завжди чуємо. Вони вимагають, щоб на них звернули увагу. Одна з форм вираження такого нечутного «крику» — відхилення у поведінці. Причому вияви будь-які: щось розбити, вкрасти, встромити свої «п'ять копійок» там, де треба помовчати, епатувати — в одязі, зачісках, наробити усіляких «пірсінгів» у різних місцях... Основне призначення такої поведінки — припинити вплив батьків. І привернути увагу. А буває й інше.

Дитина починає демонструвати психічну поведінку, яка відхиляється від норми. Намагається, наприклад, довести, що вона дурненька, хоча це не так. Показує нездатність вирішувати поставлені завдання. І навіть, вигадана хвороба — це теж крик. Але це ще не поведінка потенційно суїцидних дітей. Бо самогубство — це край, межа. Проте багато й показних учинків, коли дитина лише хоче налякати батьків.

Дослідження показали, що деякі діти взагалі не розуміють що таке смерть, що це — безповоротно, що потім вони десь там житимуть далі... Що родичі будуть плакати, страждати, а вони десь збоку спостерігатимуть...

ТРІШКИ МУДРОСТІ Й УВАГИ

Що робити, якщо ви помітили ознаки такого ставлення до життя?

Звернутися до психолога, фахівця. Можна навіть до сімейних психотерапевтів, які працюють за системними принципами. Вони досить швидко ідентифікують проблему, яка може бути зовсім не в дитині, а насамперед — у взаєминах тата і мами.

Звичайно, вчителі теж не можуть бути осторонь. Вони спостерігають дитину поза родиною, а поведінка дитини «на грані», буває досить виразною. Можна помітити, що дитина малює, яку музику любить слухати. Є така, якій віддають перевагу самогубці — та, що підтримує депресивний стан.

СХИЛЬНІСТЬ ДО САМОГУБСТВА МОЖЕ ЙТИ ЩЕ НАВІТЬ ВІД ВЗАЄМИН БАБУСЬ І ДІДУСІВ, ВІД РОДОВОЇ ЛІНІЇ

ТО ВИННІ ПРЕДКИ?

Проблема навіть може йти ще від взаємин бабусь і дідусів, від родової лінії. Є таке поняття: «трансгенераційна передача». Коли передається від покоління до покоління бажання когось із попередників убити себе. За дослідженнями, схильна до суїциду дитина — особлива. Одержала таке собі «батьківське послання», коли була зовсім маленькою: «Ти зайвий, ти нам не потрібен». Небажаний. А засоби передачі цього послання добре вивчені в одному з напрямів психології, психотерапії у США, у так званому «транзактному аналізі». Він вивчає такі приховані послання від батьків дітям. Є навіть певні сценарії. Також один з британських психологів ще до епохи інтернету дослідив вплив ЗМІ на дітей як чинник агресії. А суїцид — теж агресія, тільки спрямована на себе. Все залежить від інтерпретації довкілля дитиною, навіть від манери подачі інформації. Є депресивний стиль. Його вивчав знаменитий психотерапевт Бек. На його думку, той, хто вбиває себе, має досить хибну систему уявлень про світ, дійсність: світ поганий, я поганий, майбутнього немає. І коли всі ці уявлення поєднуються...

Тож будь-який молодіжний, юнацький рух має на меті переспрямувати енергію дітей, молоді. Сьогодні чимало всіляких екстремалів, сектантів, груп, що сповідують далеко не кращі принципи світосприймання. Не скажу нічого нового, коли наголошу: і батьки, і вчителі мають знати, чим дихає не тільки їх дитина, а й її оточення.

ДЗЕРКАЛО ДЛЯ БАТЬКІВ

Ми вже зрозуміли, що причини дитячих самогубств ховаються в сімейних проблемах. Це ювелірна робота — дати дитині достатньо простору, аби вона могла вільно дихати, і водночас не позбавляти її хай ніжного і любовного, але все-таки контролю. На жаль, у жодному ВНЗ немає такого спеціального предмета — науки бути батьками. Кожен вивчає її самостійно, методом спроб і помилок.

На щастя, проковтнути таблетки чи стрибнути з даху наважується небагато дітей. Але є й «завуальовані» самогубства. Наприклад, вживання алкоголю чи наркотиків — що це, як не шлях до самознищення? Або відхилення у харчовій поведінці — анорексія чи булімія. Хіба вони не є наслідком ненависті до себе? А ще є психосоматичні захворювання...

ТИ МАЄШ ПРАВО МОВЧАТИ...

Якщо проаналізувати сім’ї з проблемними дітьми, вийде дивна картина: «важких підлітків» можна знайти в суперавторитарних сім’ях і... в надліберальних. Бо дитина — істота доволі амбівалентна. Вона прагне свободи і водночас — хоче, щоб хтось опікувався нею. Що підліток розуміє під свободою? Право дружити з ким хочеться, читати книжки і дивитися фільми за власним вибором, а не за вказівкою. Мати право мовчати, коли ставлять неприємні запитання. На фізичному рівні це — власний куточок, куди ніхто не має права без дозволу сунути носа. Якщо в неї не буде зони особистої свободи, ні про який нормальний розвиток теж не можна говорити.

Багато батьків, навіть розуміючи це, продовжують утискати дитину, щоб мати «приручених» дітей, якими легко керувати. Але навіть, якщо штучно звужувати зону особистої свободи, дитина все одно знайде її. Приміром, буде вдома вдавати «ідеальну дитину» — аби відчепилися — і вести подвійне життя.

«ЗЕЛЕНА», «ЖОВТА» І «ЧЕРВОНА» ЗОНИ

Як же визначитися із «зоною свободи» для дитини?

Є чудовий спосіб це зробити — домашня гра, яку можна назвати «гаряче — холодно». Дитина на папірцях спочатку пише червоні зони» — ті, куди батькам без дозволу вхід категорично заборонений. Це не лише «фізичні» зони (кімната підлітка, письмовий стіл), а й ті теми, обговорення яких батькам ініціювати заборонено. Потім виписує «жовті зони», куди можна входити, але... обережно. І нарешті «зелені зони» — місця і теми для вільного спілкування. Потім все це прикріплюється на ватман і вивішується десь у квартирі. Далі — батьки, вивчивши вимоги дитини, висувають контрпропозиції. Наприклад, підліток заявляє: «Ніколи не запитуйте в мене, коли я буду вдома» — «Добре. Але ти за будь-яких умов маєш повертатися не пізніше 10-ї години, бо ми відповідаємо за тебе перед законом».

Окреме питання — особистий простір. Хто з батьків не скаржився на страшний кавардак у кімнаті підлітка? Стоси брудних тарілок, звалені докупи штани й футболки, шар пилу завтовшки з палець... І батькам не можна туди потикатися?!

Батьки часто вимагають чистоти. Цей пункт обов'язково має бути винесений на окреме обговорення. Бо цей безлад — відображення його внутрішнього порядку, психічного стану. В дитини має визріти внутрішнє бажання підтримувати чистоту.

НЕ РАЗОМ, А ПОРУЧ

З кращих намірів батьки часто намагаються нав'язати дитині «щиросердні розмови» — хто тобі подобається з дівчат чи хлопців, що ти відчуваєш, коли тобі телефонують друзі — і з подивом бачать, що дитина реагує на ці запитання агресивно. Запам'ятайте: про це можна говорити лише тоді, якщо дитина сама ініціює розмову.

Адже запитання батьків іноді бувають такими нетактовними що в дитини складається враження, ніби вона є власністю старших. Ще один закон спілкування з підлітком — не треба дивитися йому прямо в очі Він такий погляд на тваринному рівні сприймає як агресію.

Навіть деякі психологи вважають що підліткова мода носити капюшони — це спосіб ховати очі, бо прямий зоровий контакт є психологічно важким.

Але, уникаючи безтактних запитань, необхідно обговорювати загальні морально-етичні теми. І тут у пригоді може стати відвертість батьків. Запам'ятайте: підліток має знати про дорослі проблеми! Тому що так звані «підліткові проблеми» — по суті, ті самі дорослі, але гіперболізовані та загострені.

Підлітки гротескно відображають психологічну проблематику батьків. Якщо дитина агресивна — отже, ви теж не можете спілкуватися нормально, не виявляючи агресії.

Взагалі, якщо у вас є якісь внутрішні конфлікти, зовнішнє оточення завжди відреагує на них. Тому не можна казати: ах, яка чудова сім'я, а дитина неблагополучна. «Складні підлітки» — відображення «важких батьків».

ГРУПА РИЗИКУ

ЧОРНО-РОЖЕВІ ДІТИ СМЕРТІ

Дякувати Богові, ця неформальна підліткова течія нині вже не на піку моди, як це було, скажімо, ще 2-3 роки тому. Але і тепер на вулицях великих міст можна зустріти цих чудернацько вдягнених, з химерними зачісками юних створінь незрозумілої статі. Вбрані вони в чорно-рожеве лахміття, а чорне фарбоване волосся з рожевими пасмами закриває половину обличчя, очі (не лише в дівчат, а й у хлопців) підведені товстим чорним олівцем. Це «емо-кідс» — «діти емо». Ще одна деталь, за якою емо-кідс вирізняють один одного у натовпі — іграшкові звірята, що їх чіпляють на рюкзаки, чи здоровезні ідіотські квітки зі штучного хутра (їх тримають у руках).

Здавалося б, ну і що тут такого? Звісно, доволі дурнувата підліткова мода. Але справа в тому, що одна з улюблених тем для обговорення в середовищі «дітей емо» — самогубство.

Звідки ж взялася ця молодіжна течія? Сам термін «емо» — це скорочення від слова «емоційний». А ось, власне, молодіжна субкультура виникла як одне з відгалужень панків, коли в панк-музиці з'явився новий стиль — з характерним, дуже істеричним вокалом. І, як це буває, захоплення музичним стилем поволі переросло в стиль життя. Виразна, афектована емоційність — ось життєва філософія емо. Це має бути таке собі тендітне, вразливе створіння, яке від кожного удару життя заливається сльозами і... культивує ідею покінчити зі всіма неприємностями одним махом. Майже як принц Гамлет. Адже це так романтично!

Ідея самогубства активно обговорюється на емо-форумах в інтернеті. «Пройди тест і дізнайся, який спосіб піти з життя підходить тобі найбільше» — такі «фішки» у віртуальних емо-спільнотах — звичайна річ. «Я вважаю, що самогубство — це вчинок сильної людини, гра на межі життя, — пише одна така дитина. — Аби вбити себе, треба бути або дуже хоробрим, або зовсім схибнутим. Життя — це біль, і немає значення, хто завдає тобі його — ти сам чи хтось інший. Є люди, народжені страждати». На багатьох емо-форумах підлітки серйозно обговорюють, як краще піти з життя — перерізати вени, кинутися з даху чи отруїтися таблетками. А кращими своїми фото вважають такі, де вони зображені блідими, зі сльозами на очах або... залитими кров’ю.

Психологічно це цілком зрозумілий інтерес. Дуже часто природний страх підлітка перед смертю трансформується у спроби «погратися» з нею. Так би мовити, стати для неї «своїм». Наприклад, вбрані в чорне, як ворони, готи, культивують нічні прогулянки кладовищем, а от емо теревенять про самогубство. На щастя, від слів до діла переходять одиниці. Для більшості це — лише ефектна поза. Але все одно, якщо дитина захопилася цією субкультурою, батьки та вчителі мають бути дуже уважними до неї.

Переглядів: 830
 



Друк

5 червня на центральному міському стадіоні "Колос" відбувся матч на Кубок Київської області з футболу (Кубок губернатора) між командами ФК "Динамо" (м. Сквира) та ФК "Кагарлик".

Переглядів: 1021
  Read More...


Українські новини

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Joomla Templates by Joomlashack